Торгівля людьми

Торгівля людьми — це суспільно небезпечна соціальна проблема, яка полягає в експлуатації людей з метою отримання вигоди, є сучасною формою рабства та серйозним порушенням прав людини. Це багатогранний злочин, що проявляється у формі трудової та сексуальної експлуатації, примусового жебрацтва, втягнення у злочинність, торгівлі органами та іншими незаконними діями, що особливо поширюється в умовах війни, бідності та міграції. Причини та умови, що сприяють торгівлі людьми:

  • Економічні фактори: Бідність, безробіття, низький рівень життя та відсутність економічних можливостей роблять людей вразливими до маніпуляцій з боку торгівців. 
  • Соціальна вразливість: Низький рівень освіти, соціальна ізоляція, відсутність підтримки, а також війна та збройні конфлікти створюють сприятливі умови для торгівлі людьми. 
  • Міжнародні зв’язки: Діяльність міжнародних злочинних організацій, які вербують, транспортують та експлуатують людей для своєї вигоди. 

Форми торгівлі людьми: 

  • Трудова експлуатація: Примусова праця, прихована від відповідних органів, яка не оплачується або оплачується неналежним чином.
  • Сексуальна експлуатація: Використання людей у проституції, порнобізнесі та в інших формах сексуального насильства.
  • Примусове жебрацтво: Примушування людей до жебракування з метою отримання прибутку.
  • Торгівля органами: Вилучення органів у людей для незаконної трансплантації.
  • Примусова злочинна діяльність: Втягнення людей у різноманітну злочинну діяльність, включаючи наркоторгівлю.

Як протидіяти торгівлі людьми:

  • Підвищення обізнаності: Важливо критично ставитися до пропозицій роботи, перевіряти інформацію в офіційних джерелах та звертатися за допомогою до державних органів. 
  • Системні заходи: Державні та міжнародні організації реалізують програми з протидії торгівлі людьми, що включають боротьбу з її причинами, допомогу жертвам та покарання злочинців. 
  • Захист прав постраждалих: Громадяни, які постраждали від торгівлі людьми, мають право на захист, встановлення статусу постраждалої особи та отримання необхідної допомоги. 
  • Звернення за допомогою: У разі загрози або постраждалі можуть звернутися на лінію 102 або 15-47 для отримання підтримки. 

Нормативно-правові акти з питань протидії торгівлі людьми:

Закон України про протидію торгівлі людьми

Постанова № 417 КМУ “Про затвердження Порядку встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми”

Наказ № 366 Міністерство соціальної політики України “Про затвердження форм заяв про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, журналу реєстрації заяв осіб, які мають намір отримати статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, розписки про нерозголошення відомостей, облікової картки особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, журналу реєстрації видачі довідок про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми”

Постанова № 783 КМУ “Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми”

Постанова № 660 КМУ “Про затвердження Порядку виплати одноразової матеріальної допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми”

КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

Сайт “ДІЯ” Статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми

Законодавчі акти щодо протидії торгівлі людьми, сексуальній експлуатації та насильства:

Конвенція Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлею людьми (2005 р.);

Конвенція ООН про боротьбу з торгівлею людьми та експлуатацією проституції третіми особами (прийнята на IV сесії Генеральної Асамблеї 00Н 2 грудня 1949 року);

КОНВЕНЦІЯ Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства

Додатковий протокол до Конвенції ООН про боротьбу з транснаціональною органі­зованою злочинністю. Про попередження та припинення торгівлі людьми, особливо жінками та дітьми, та покарання за неї (ратифіковано Законом України від 04.02.2004 р. № 1433-ІV);

Закон України від 15.11.2001 року № 2789-ІII «Про попередження насильства в сім’ї»;

Закон України від 20.09.2011 року № 3739-І «Про протидію торгівлі людьми»;

Протокол про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками та дітьми, і покарання за неї (ратифіковано 4 лютого 2004 р.);

Кримінальний кодекс України (вступив у силу 1 вересня 2001 р.);

Постанова Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 111 “Про затвердження Державної соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2020 року” ;

Наказ МОН від 08.04.2016 № 405 “Про затвердження плану заходів Міністерства освіти і науки щодо протидії торгівлі людьми на період до 2020 року”.

Торгівля людьми – проблема сучасного світу.

Торгівля людьми – це серйозна проблема у мирний час, а війна та збройний конфлікт створюють найбільш сприятливі умови для торгівлі та експлуатації людьми.

Варто зауважити, що раніше поняття «торгівля людьми» охоплювало здебільшого сексуальне рабство, а сьогодні воно увібрало широкий спектр форм: від трудової експлуатації до нелегальної експлуатації органів.

Будь-яка людина, незалежно від статі, віку, соціального статусу, рівня освіти може стати жертвою торгівлі людьми.

У період війни ризик торгівлі людьми зростає, тому щоб не стати жертвою потрібно звертатися за допомогою до відповідних державних органів та також перевірених агентів, сприймати інформацію критично та перевіряти її в офіційних джерелах.

Особи, які постраждали від торгівлі людьми на території України, та громадяни України, які постраждали від торгівлі людьми на території іншої держави мають одинакові права. Такі особи мають право безоплатно одержувати, медичну, психологічну та іншу допомогу, тимчасово розміщуватися у закладах допомоги для осіб, які постраждали від торгівлі людьми.

Громадяни, які вважають себе постраждалими від торгівлі людьми, можуть звернутися до місцевої державної адміністрації з заявою про встановлення відповідного статусу особи, та до органів внутрішніх справ щодо захисту прав і свобод.

З метою привернення людства до цієї глобальної проблеми, підвищення рівня поінформованості громадян про проблему, кожного року, а саме 30 липня, проводяться інформаційно-просвітницькі заходи. У просторі для жінок і дівчат «Вільна» працівники департаменту долучилися до акції «Розпізнай небезпеку вчасно!».

З довідковою інформацією по запобіганню торгівлі людьми можна ознайомитися на сайті департаменту https://dszn.smr.gov.ua/torgivlya-lyudmi/

Торгівля людьми є надзвичайно глобальною та прибутковою злочинною індустрією в світі. Воєнний конфлікт, який вибухнув в Україні сприяє поширенню торгівлі людьми в різних її формах.

Складне матеріальне становище громадян спонукає їх до пошуків заробітку за межами України, де в міру своєї необізнаності вони можуть стати жертвами торгівлі людьми.

Жертвами цього злочину стають і жінки, і чоловіки, і діти, які потерпають від його різноманітних форм, серед яких примусова праця, сексуальна експлуатація, примусове жебрацтво, вилучення органів тощо. Особи, які знаходиться у складній економічній ситуації можуть прийняти будь-яку пропозицію без обговорення деталей працевлаштування, яку отримують з неперевірених джерел, що часто робить їх легкою здобиччю для торговців людьми.

Якщо Ви потрапили у ситуацію, коли:

  • Вас позбавляли вільного пересування та спілкування з родиною, відібравши ваші документи
  • Вам пообіцяли добре оплачувану роботу (за кордоном чи в Україні), а потім не заплатили обіцяних грошей
  • Вас примушували відробляти неіснуючі борги
  • Вас втягнули у злочинну діяльність шляхом примусу, шантажу або насильства – є підстави вважати, що ви стали жертвою торгівлі людьми

Якщо ви або ваші близькі та знайомі постраждали від торгівлі людьми звертайтесь:

  • 1547– Гаряча лінія з протидії торгівлі людьми
  • 527– Національна Гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми
  • 102 – Поліція
  • 112 – Служба екстреної допомоги в ЄС

Будь-яка особа, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, має право звернутися до місцевої державної адміністрації для визнання свого статусу. Такий статус встановлює Міністерство соціальної політики України за результатами перевірки після розгляду зібраних документів місцевими державними адміністраціями.

Довідка про встановлення статусу є підтвердженням протиправних дій щодо людини, надає постраждалому можливість отримати допомогу від держави та вимагати звільнення від кримінальної відповідальності за злочини, вчинені під примусом.